· пояснюють і обґрунтовують, чому вони дійшли того або іншого висновку;
· поповнюють свої знання, наново їх систематизують, навчаються на своєму і чужому досвіді;
· роблять винятки з правил, використовують суперечливу і неправдоподібну інформацію;
· визначають рівень своєї компетентності, тобто те, чи можуть вони приймати рішення в даному випадку чи ні.
Перелічені процедури в повному обсязі не виконуються жодною програмною системою: зазвичай вони обмежуються першими двома. Тому побутує думка, що принциповою відмінністю експертних систем варто вважати їхню спроможність відтво-
рювати уривчасті, неточні й суперечливі знання і маніпулювати ними. Вони повинні виконувати міркування не тільки і не стіль-
ки на основі формальної (математичної) логіки, скільки на осно-
ві комп’ютерної, тобто наближеної до людської логіки, причому система повинна вміти пояснювати, чому вона дійшла того або іншого висновку. Ці функції система зможе виконати, якщо міститиме компоненти, подані на рис. 8.6. Стисло охарактеризуємо функції основних блоків експертної системи.
База знань за допомогою тих або інших моделей відображає знання експерта про предметну область, способи аналізу фактів, що надходять, і методику висновків, тобто породження нових знань на підставі наявних знань та знань, що надійшли. Факти і правила існують у різних видах знань людини-експерта. Найбільш визнаними і широко використовуваними в сучасних експертних системах є такі види знань:
· глибинні й поверхові;
· якісні та кількісні;
· наближені (невизначені) і точні (визначені);
· конкретні і загальні;
· описові та наказові.
Рис. 8.6. Склад типової експертної системи
Ці види знань залежно від специфіки предметної галузі і кваліфікації проектувальника (інженера зі знань) з тією або іншою мірою адекватності можуть бути подані за допомогою однієї або декількох семантичних моделей. До найпоширеніших моделей належать: логічні, продукційні, фреймові та семантичні мережі.
Логічні моделі базуються на поданні знань у системі логіки предикатів першого порядку. Наприклад, факт «ВО-Азовсталь є постачальником» відображається у вигляді предиката таким чином:
є (во _азовсталь, постачальник).
Вивід нових знань здійснюється на підставі силогізмів. Правила формальної логіки поступово розширюються, наближуючись до «людської» логіки. Остання характеризується нечіткістю, у зв’язку з чим доцільним є виокремлення модальної, багатозначної, немонотонної, псевдофізичної та інших видів логіки.
Продукційні моделі подають знання у формі предиката першого порядку, а правила маніпулювання ними — за допомогою конструкцій «якщо—то». База правил складається з множини фраз типу:
ЯКЩО РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ знизилася
І ПРИБУТОК збільшився
ТО СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ збільшилася.