Якщо варіант бізнес-функції «Опрацювання замовлення на придбання з контрактами» був визначений, необхідно вибрати бізнес-процес «Опрацювання контрактів».)
Так само за допомогою даних правил перетворення можна подати безпосередній зв’язок моделі бізнес-функції з моделлю бізнес-процесу.
3. Правила конфігурації
Правила конфігурації використовуються для присвоєння значення параметра залежно від його наявності в бізнес-функціях, бізнес-процесах або комбінацій останніх у бізнес-моделі.
(Приклад правила конфігурації:
Якщо був визначений варіант бізнес-функції «Опрацювання замовлення на покупку в ЕОД (Електронний обмін даними)», то значення параметра «Електронний обмін даними» налагоджується на «так».)
4. Правила статичного режиму
Контроль є одним із компонентів бізнес-процесу і використовується для моделювання варіантів. Під терміном «варіант» слід розуміти умову. В результаті умови з’єднуються з вхідними стрілками на діаграмах мереж Петрі. На додаток до тексту в діаграмі умова може також містити значення, яке встановлюється шляхом використання правил. Якщо значення логічної умови «Хибно», то в результаті така неактивна гілка «дерева» мережі Петрі подається в затемненому вигляді.
Оскільки ці правила можуть бути визначені всередині моделі бізнес-функції, то можливим стає динамічне конфігурування бізнес-процесу.
Ролі та обов’язки
Роль є функцією, що може бути реалізована тільки тими працівниками, за якими ця функція закріплена. Ролі і, якщо необхідно, обов’язки можуть бути пов’язані з роботами, бізнес-процесами, організаційними компонентами і бізнес-функціями. За допомогою ролей визначається, які працівники (групи працівників) уповноважені на виконання певної роботи (або мають відповідні обов’язки).
Розрізняють два типи ролей:
· «Ролі за організаційними одиницями» єфункціями працівників, що пов’язані з організаційними одиницями у специфічній для замовника організаційній діаграмі (проектній моделі), наприклад:
— фахівець із закупівель;
— фахівець із продажу;
— менеджер;
— планувальник;
— комірник.
· «Ролі за бізнес-функціями» є такими функціями працівників, які виконуються у межах визначених бізнес-функцій, наприклад:
а) бізнес-функція: продаж
ролі: фахівець із продажу;
секретар;
б) бізнес-функція: робота із забезпечення матеріалами
ролі: менеджер;
комірник.
Обов’язок являє собою деяку задачу, за допомогою якої специфікується роль (тобто функція, виконувана групою працівників), наприклад:
— «Доступність для рекомендації»;
— «Необхідність у консультації»;
— «Необхідність в інформуванні»;
— «Прийняття остаточного рішення»;
— «Виконання»;
— «Контроль виконання».
З роботою можуть бути пов’язані не більше шести ролей. Для кожної ролі можна задати не більше шести обов’язків.
Ролі й обов’язки наслідуються на нижніх рівнях бізнес-процесів. Якщо для деякого бізнес-процесу одна роль використовується для всіх обов’язків у всіх роботах, то достатньо пов’язати цю роль і відповідні обов’язки з даним процесом. Спадкування ролей і обов’язків не застосовується до організаційних компонентів і бізнес-функцій.