Економіка підприємства
14

Таблиця 1.1.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ (ФІРМ) ЗА ПЕВНИМИ ОЗНАКАМИ

Класифікаційні ознаки

Види підприємств (фірм)

Мета й характер діяльності

· Комерційні

· Некомерційні

Форма власності майна

· Приватні

· Колективні

· Комунальні

· Державні (в т. ч. казенні)

Національна належність капіталу

· Національні

· Закордонні

· Змішані (спільні)

Правовий статус і форма господарювання

· Одноосібні

· Кооперативні

· Орендні

· Господарські товариства

Галузево-функціональний вид діяльності

· Промислові

· Сільськогосподарські

· Будівельні

· Транспортні

· Торгові

· Виробничо-торгові

· Торгово-посередницькі

· Інноваційно-впроваджувальні

· Лізингові

· Банківські

· Страхові

· Туристичні тощо

Технологічна (територіальна) цілісність
і ступінь підпорядкування

· Головні (материнські)

· Дочірні

· Асоційовані

· Філії

Розмір за кількістю працівників

· Великі (надвеликі)

· Середні

· Малі (дрібні)

· Мікропідприємства

n Найбільш важливою є класифікація підприємств (фірм) за правовим статусом і формою господарювання. Одноосібне підприємство є власністю однієї особи або родини; воно несе відповідальність за свої зобов’язання всім майном (капіталом). Таке підприємство може бути зареєстроване як самостійне або як філіал іншого підприємства (фірми). Форму одноосібних підприємств мають переважно малі за кількістю працівників фірми.

Кооперативні підприємства (кооперативи) — добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності. Характерною їхньою ознакою є особиста участь кожного у спільній діяльності, використання власного або орендованого майна. В економіці України функціонують два основні типи кооперативів: виробничі й споживчі. У перспективі можна очікувати великого поширення кооперативів також і в інших сферах діяльності — науковій, фінансовій, страховій тощо.

У державному секторі економіки однією з форм підприємництва є орендні підприємства. Оренда полягає в тимчасовому (на договірних засадах) володінні й користуванні майном, необхідним орендатору для здійснення підприємницької діяльності. Об’єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств або їхніх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), а також окремі одиниці майна.

Виокремлювані за цією ознакою господарські товариства є об’єднаннями підприємців. У більшості країн з ринковою економікою такі товариства залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності за зобов’язаннями (повна чи часткова) поділяються на повні, з обмеженою відповідальністю, командитні та акціонерні.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) — товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства всім своїм майном. Товариством з обмеженою відповідальністю вважається таке, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску. Командитним є товариство, яке, поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства.