Задачі поточного і оперативного планування пов’язані з складанням планів соціально-економічного розвитку господарств, технологічних карт, завдань госпрозрахунковим арендним і іншим підрозділам, складанням бізнес-планів, оперативного визначення потреби в матеріальних, трудових і грошових ресурсах, складанням графіків виконання робіт в напружені сезонні періоди, оперативним плануванням виходу і реалізації продукції та складання інших планів у процесі маркетингової і менеджментської діяльності.
При економічному прогнозуванні і плануванні користуються, звичайно, кількісними статистичними і математичними методами, хоч це в певних випадках викликає обгрунтовані сумніви, оскільки на економічну діяльність впливають численні фактори, які набором змінних, обмежень і формул у їх взаємодії надзвичайно важко описати і кількісно підрахувати. А якийсь не досить чітко врахований чи випадково змінений у майбутньому фактор може суттєво змінити загальні результати прогнозу, чи начисто їх перекреслити. Це особливо характерно для сільського господарства, на якому значною мірою позначається, окрім усіх інших, вплив нерідко важко передбачуваних природних факторів. Але часто плани та прогнози можна досить точно кількісно обгрунтувати чи виявити тенденції розвитку і автоматизоване вирішення планових задач є і буде суттєвою частиною діяльності спеціаліста з аграрного менеджменту.
Закономірності та прогнозні тенденції можна визначити за допомогою методів математичної статистики, аналізу динаміки балансових систем, факторного аналізу, лінійного і інших видів програмування.
Для прогнозування зведених показників доходу, валової продукції доцільно використовувати метод екстраполяції трендів, оскільки після аналізу і виявлення певних закономірностей у минулому з його допомогою можна передбачити з певною достовірністю економічний розвиток на майбутнє.
Зміну часткових показників, оскільки попередній метод для цього мало придатний, можна передбачити з використанням методу парної кореляції. При цьому розрахунком коефіцієнта регресії визначається вплив кожного фактора на основний показник. А методом множинної кореляції можна проаналізувати і спрогнозувати груповий вплив факторів. Переконатися ж у правильності прогнозів, виконаних з використанням методу кореляції, можна з допомогою методу аналізу складових.
Для передбачення імовірного стану економічного об’єкта на певний час застосовують методи економіко-математичного моделювання. В оперативному управлінні і плануванні саме імітаційні структурно-функціональні моделі можуть найповніше враховувати особливості конкретного виробництва при його формалізації і прогнозуванні результатів. Це особливо важливо при моделюванні технологічних процесів для оцінки їх впливу (і окремих факторів та