Кібернетичну інформаційну модель АСУТП з використанням ЕОМ у ролі радника наведено на рис. 2.2. У цій моделі регулятор нових параметрів здебільшого являє собою технічний пристрій виконання дій, що змінюють параметри управління. Такі дії не обов’язково обмежуються механічними, вони можуть, скажімо, і змінювати опис чи характер алгоритму.
Рис. 2.2. Кібернетична інформаційна модель АСУТП
Кібернетична модель АСУТП з використанням ЕОМ у замкненому контурі (автоматична система) схожа на попередню, але в ній немає блока суб’єкта аналізу інформації та прийняття рішення. Що ж до моделі з позаконтурним використанням ЕОМ, то в ній блок «ЕОМ» виноситься за межі основного контура і сполучається двостороннім зв’язком із блоком оператора.
Інформаційні системи мають багато спільних характеристик, які регламентуються відповідними стандартами ще під час створення систем . При цьому додержуються наступних основних принципів [5].
Принцип системності. Полягає в необхідності встановлювати й зберігати зв’язки між структурними елементами АС, які у
процесі створення та функціонування цієї системи забезпечують
її цілісність.
Принцип розвитку. АС має створюватися з урахуванням можливості поповнення й поновлення функцій системи та видів її забезпечення доопрацюванням програмних і технічних засобів або налагодження наявних засобів.
Принцип сумісності. Забезпечує здатність автоматизованих систем різних видів і рівнів взаємодіяти у процесі їх спільного функціонування.
Принцип стандартизації та уніфікації. Полягає в раціональному застосуванні типових, уніфікованих і стандартизованих елементів у процесі створення й розвитку автоматизованих систем.
Принцип ефективності. Полягає в досягненні раціонального співвідношення між витратами на створення автоматизованої системи і цільовими ефектами, що їх дістають при її функціонуванні.
У літературі розглядаються й інші принципи, серед яких слід згадати принцип першого керівника і особливо принцип орієнтації на відхилення. Річ у тім, що в умовах автоматизованих інформаційних систем управлінський персонал може бути завалений різною інформацією, але управління від цього не поліпшиться, оскільки персонал не зможе впоратися з таким обсягом інформації. Проте в кожній конкретній ситуації управлінцям потрібна лише інформація про відхилення, причому не всі, а ті, що виходять за певні межі.