|
Розділ |
ЗАСОБИ
ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСУ
ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
4.1 Загальні поняття класифікації
та кодування
Інформаційне забезпечення автоматизованих систем як сукупність реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм організації інформації містить у собі методичні та інструктивні матеріали, системи класифікації та кодування, а також інформаційні бази впорядкованої інформації. Методичні й інструктивні матеріали у вигляді державних стандартів, інструкцій, керівництв дозволяють поліпшити організацію інформаційного забезпечення. А класифікація і кодування не лише вдосконалюють таку організацію, а й дають змогу значно підвищити можливості машинних ресурсів, збільшити їх ефективність.
Якщо в умовах ручної обробки інформації її класифікація та кодування є бажаними (наприклад, класифікація матеріальних цінностей на види і групи, присвоєння місяцям року порядкових номерів чи номерів бухгалтерським рахункам), то за умов використання ЕОМ вони необхідні технологічно. Для класифікації та кодування інформації використовуються відповідні методи, які регламентуються стандартом ГОСТ 6.01.1-87 [6].
Класифікація — це поділ множини об’єктів на підмножини за певною ознакою.
Кодування — це створення і присвоєння певного коду класифікаційному угрупованню і (або) об’єкту класифікації. Різновидом кодування є шифрування, що пов’язується із таємністю інформації.
У процесі класифікації інформації застовуються такі терміни: об’єкт класифікації, ознака класифікації, значення ознаки класифікації, класифікаційне угруповання, ієрархічний метод класифікації, фасетний метод класифікації, ступінь класифікації, глибина класифікації, система класифікації.
Об’єктом класифікації називається елемент класифікованої множини (наприклад, сільськогосподарська робота), а ознакою класифікації — властивість чи характеристика об’єкта, за якою виконується класифікація (наприклад, вид роботи). Значення ознаки класифікації —