Останніми роками значного поширення набули носії з оптичним (лазерним) принципом запису/зчитування, які за багатьма показниками значно переважають інші носії. За критерієм кратності запису їх можна класифікувати на одно- та багаторазові, за принципом запису — магнітооптичні та оптичні, за величиною носіїв — стандартні та міні-диски і т. д.
|
Рис.6.2. Магнітооптичний диск |
Одними із перших серед таких носіїв з’явились магнітооптичні (МО) диски (SYS.230 компанії Olympus, Pinnocle Micro Apex компанії Pinnaclt Micrj і ін.). МО-диски виготовляються з алюмінієвого сплаву, покриваються спеціальним шаром і вміщаються в пластиковий корпус (рис. 6.2). Вони добре протистоять електромагнітному впливу, ударам, температурним перепадам. Термін експлуатації — близько 30 років. Власне принцип запису в них електромагнітний, але попередньо на таких дисках промінь лазера підігріває до 150° поверхню активного шару, нанесеного на диск, а електромагнітна головка записує інформацію. Зчитування записаної інформації на такий різновид лазерного диску далі здійснюється в «холодному» режимі. Окремими компаніями (3М, МКЕ, Compaq) за МО-технологією випускаються пристрої LS-120 (laser servo) з носієм в 120 Мбайт. Але на цих носіях здійснюється ще у фабричних умовах попереднє нанесення оптичних доріжок, а у процесі роботи з ними промінь лазера відстежує доріжки і позиціонує по них для зчитування і запису магнітні голівки. Це забезпечує щільність запису до 2490 доріжок на дюйм, на противагу 135 доріжкам в 1,44 мегабайтних дисках, які також читаються в LS — 120 (але зі швидкістю, що втричі перевищує звичайну для цих носіїв швидкість). На українському ринку МО-диски є двох видів: 3,5-дюймові (на 128, 230 і 650 байт) та 5,25-дюймові ємністю від 650 Мбайт до 4, 6 Гбайт. Недолік МО-дисків пов’язаний з дещо уповільненим процесом запису і пошуку даних (50 ¼ 80 мс).
Найбільш поширеними тепер лазерними дисками є відомі диски CD-ROM (компакт-диски). Це диски одноразового запису «тільки для читання», але завдяки своїй високій ємності ( CD-диски бувають від 127 до 600 і більше Мбайт) вони використовуються для поширення так званої масмедіа-продукції: комп’ютерних ігор, музичних творів, а також великих системних програмних продуктів (операційних систем типу Windows, текстових та графічних редакторів та інших додатків, а в аграрному менеджменті ще й комплексів програм з обліку, планування і т. ін.).