За  способом побудови  коди розділяють на блокові та неперервні. До першої групи належать коди, які є сукупністю кодових комбінацій, а до другої – коди, для яких кодування і декодування становлять неперервний у часі процес.

Блокові коди за кількістю елементів у кодових комбінаціях коду всі коди розділяють на рівномірні та нерівномірні. До першої групи належать коди, у яких всі комбінації, що складають код, мають однакову кількість елементів, а до другої – ті, у яких  кодові комбінації коду можуть містити різну кількість елементів.

Блокові коди  за використанням перевірочних елементів у кодових комбінаціях розділяють на роздільні на нероздільні. До першої групи належать коди,  кодові комбінації яких містять інформаційні та перевірочні елементи,  до другої – коди, у кодових комбінаціях яких не відокремлюються інформаційні та перевірочні елементи.

Блокові коди  за способом побудови перевірочних елементів у кодових комбінаціях розділяють на  лінійні ( групові,систематичні ) та нелінійні ( несистематичні ). До першої групи належать коди, у яких перевірочні елементи одержують  як результат лінійних операцій над визначеними інформаційними елементами (для двійкових кодів за модулем  2), а до другої – коди, що будуються за іншими принципами.

 Різновидом лінійних (систематичних ) кодів є циклічні коди, для котрих характерною є така особливість: циклічний зсув будь-якої комбінації коду дає комбінацію, яка завжди належить до цього коду.

При виборі коду для передачі даних керуються вимогами до вірогідності інформації, що передається, та швидкістю передачі даних, які визначаються, головним чином,  характеристиками кодів. 

До основних характеристик кодів належать:

довжина коду n – кількість елементів (символів, знаків), які складають кодову комбінацію;

кількість інформаційних елементів  k;

кількість перевірочних елементів r ( для коректувальних роздільних кодів );