Продовж. табл.. 1.3
|
А |
1 |
|
Кодекс України №436-IV від 16. 01. 2003 р. |
Розмежовує види підприємств взалежності від засновників та інших факторів, визначає форми організації бухгалтерського обліку в залежності від типу підприємства |
|
Цивільний Кодекс України №435-ІV від 16. 01. 2003 р. |
Визначає основні аспекти юридичних стосунків підприємств, регулює правові взаємовідносини між підприємствами та працівниками |
|
Податковий кодекс України №2755-VI вiд 02. 12. 2010 р. зі змінами та доповненнями |
Визначає порядок оподаткування всіх видів доходів фізичних осіб, розмір податкової соціальної пільги, розрахунок податку з доходів працівників, складання звітності по податку з доходів працівників |
|
Закон України «Про оплату праці» від 24. 03. 1995 №108/95-ВР зі змінами та доповненнями |
Визначає сутність та принципи оплати праці в України, регулює економічні, правові, організаційні основи оплати праці працівників, які знаходяться в трудових відносинах |
|
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16. 07. 1999 р. |
Визначає порядок організації бухгалтерського обліку на підприємствах різних галузей в Україні, регулює організацію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні |
|
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вiд 08. 07. 2010 р. №2464-VI |
Визначає платників, порядок стягнення та використання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосовується для правильного розрахунку розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
|
П (С) БО 11 «Зобов'язання», затверджене Наказом Мінфіну України від 31. 01. 2000 р. №20 |
Визначає методологічні засади формування в обліку інформації про зобов'язання підприємства, та її розкриття в фінансовій звітності, регулює порядок обліку довгострокових та поточних зобов'язань підприємства |
|
П (С) БО 26 «Виплати працівниками», затверджене Наказом Мінфіну України від 28. 10. 2003 р. №601 |
Визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати працівникам, регулює порядок виплат в грошовій та негрошовій формах працівникам за виконану роботу |
Локальне і індивідуально-договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 р. №3356-XII (зі змінами та доповненнями).
Під колективним договором розуміють усяку письмову угоду щодо умов праці та найму, яка укладається, з одного боку, між роботодавцем, а з іншого – однією чи кількома організаціями працівників, належним чином обраних і