При цьому, парадокс результативності від вивчення курсу полягає в тому, що довгострокові результати навчання багато в чому визначаються факторами, що лежать за межами безпосередньої роботи викладача, тобто за межами самої аудиторії. Головна задача викладача – пояснити це студентам, викликати інтерес до курсу, організувати навчальний процес та озброїти студентів певними інструментами та методиками.

Серед 21 секрету мільйонерів Брайана Трейсі (або що робити з собою в умовах фінансової нестабільності) робиться наголос на необхідність присвячення себе вдосконаленню, розблокування творчих здатностей, працювати довше та триваліше, навчатись та реалізовувати знання, у всьому практикувати самодисципліну. В нових економічних умовах студенти повинні мати мегамотивацію до оволодіння прогресивними знаннями, саморозвитку, оскільки від цього залежить їхня потенційна конкурентноздатність на ринку.

Таке розуміння знаходить відбиток у процедурах лекційної, практичної та самостійної роботи. В першому випадку до мінімуму зведено рутинну роботу. Наявність у кожного студента на лекції ілюстративного матеріалу відкриває викладачу перспективи вільного спілкування з аудиторією в режимі діалогу, що спонукає навіть не самих працьовитих, м’яко кажучи, брати участь у дискусіях. А часу все одно вистачає, чого не буває, зазвичай, коли лекція перетворюється в «урок стенографії»: працюють м’язи, але мозок відключений. На практичних заняттях надзвичайною популярністю користується кейс-стаді. Відповідні методичні матеріали підготовлені за всіма розділами навчальної програми. Мало того, що вони затягують в активну навчальну діяльність усіх присутніх. Відбувається відпрацювання навичок роботи в командах, набуття досвіду лідерства та відповідальності. Студенти навчаються спілкуватись в середині груп та презентувати результати колективної діяльності. Вони позбавляються від пут власних комплексів, стають розкутими, вдаються до слушного використання професійної лексики.