республіки, він вів ліберальну політику, сприяв введенню мультипартійної системи парламенту. Завдяки діяльності Бен Алі, Туніс став однією з країн-лідерів з боротьби за права людини, вперше в країні жінка отримала можливість боротися за свої права, були проведені значні економічні реформи, рівень бідності було знижено до 4,2%, а середній клас збільшився та становить зараз 80% населення. Також було проведено ряд реформ у галузі освіти, рівень освіченості досяг більше, ніж 99%.

Приватизація державних концернів, лібералізація зовнішньої торгівлі, стимулювання надходження інвестицій в цю країну в останні роки призвели до приросту об'єму виробництва приблизно у 4% на рік.

2.2. Класифікація політичної системи Республіки Туніс

Вивчення політичної системи включає не тільки виявлення істотних ознак, загальних рис, але також аналіз відмінностей, індивідуальних особливостей політичної системи, що розвиваються в конкретно - історичних умовах. Для цього розглянемо класифікацію політичних систем.

Достатньо поширена класифікація політичних систем на традиційні, в їх основі лежить нерозвинене цивільне суспільство, слабка диференціація політичних ролей. І модернізовані, в них існують розвинуте цивільне суспільство і диверсифікація політичних ролей обґрунтовування влади.

Типологія систем, створена на основі підходу марксизму, спирається на такі критерії, як тип формації і характер соціально-економічної структури. Відповідно, виділяються рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична політичні системи. Відмітною особливістю даної типології є досить жорстке протиставлення кожного з виділених типів один одному.

Типологія, запропонована Р. Алмондом, спирається на різні політичні культури з виділенням 4-х типів: англо-американської, континентально-європейської, доіндустріальної, тоталітарної політичних систем [22, с. 14].