Розділ 2. Лексико-семантичні групи слів зі значенням темпоральності

Прийменникові та безприйменникові конструкції – це синтаксичний засіб відтворення часу в загальній системі категорії темпоральності. Проте й він становить складну систему, релеватні особливості якої є семантичним виразником таких основних ознак реального часу, як послідовний перебіг подій чи явищ, тривалість їх та повторюваність.

Лексико-семантичні групи, які передають часові відношення, характеризуються в латинській мові обмеженим лексичним складом. Описуючи лексико-семантичні групи з часовим значенням, слід зазначити, що клас слів – це семантично-однорідна група лексем усередині певної частини мови, яка бере участь у вираженні даної лексичної і граматичної категорії і характеризується здатністю вживатися або не вживатися в певних словоформах за певних умов, вступати або не вступати у сполучення з певними класами слів інших частин мови. В латинській мови виділяють такі лексико-семантичні групи на позначення темпоральності:

• Лексико-семантична група назв часових одиниць та їхніх частин: hora – час (взагалі);час року; пора; година.  До цієї групи входять також: septimana - тиждень, mensis – місяць, saeculum – вік, епоха, annus- рік і т.п.
• Лексико-семантична група назв певних відрізків часу: biennium, dieteris - дворіччя; triennium, trieteris - трирічя; quinquennium – п’ятиріччя; sexennium – шестиріччя.  До цієї групи також можна віднести слова, що означають термін, строк, конкретно визначений часовий проміжок: biduum –дводенний проміжок; triduum – триденний проміжок і т.д.
• Лексико-семантична група назв частин доби: mane – ранок, dies – день, vesper – вечір,  nox – ніч.
• Лексико-семантична група назв пір року: hiems – зима; ver – весна; aestas – літо; autumnus – осінь. До цієї групи слід віднести також такі іменники: vernum - весняна пора; aestus – літня пора, літо; autumnitas – осіння пора; осінній збір плодів; hibernum – зимова пора, зима; frig