- Особливості використання територій та об'єктів ПЗФ України
Ураховуючи значну цінність об'єктів ПЗФ України, законодавство передбачає цілий ряд обмежень щодо користування ними та використання територій та об'єктів ПЗФ України. Так, ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про ПЗФ України" передбачає, що: "На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням".
Стаття 9 ЗУ "Про ПЗФ України" конкретизує види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, закріплюючи, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:
- у природоохоронних цілях;
- у науково-дослідних цілях;
- в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;
- в освітньо-виховних цілях;
- для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Зазначені види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їхніх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їхніх природних комплексів та окремих об'єктів.
Зважаючи на велике значення регулювання спеціального природокористування в межах територій та об'єктів ПЗФ України, у 2010 році ЗУ "Про ПЗФ України" було доповнено ст. 9-1, в якій на рівні закону було врегульовано ці питання. Спеціальне використання природних ресурсів у