ВСТУП

Однією з найважливіших і актуальних проблем сучасної методики викладання української мови в загальноосвітній школі є проблема формування культури розумового труда учнів.

Розвиток мовлення учнів, оволодіння багатствами рідної мови складає один з основних елементів формування особистості, освоєння вироблених цінностей національної культури, і тісно пов’язано з розумовим розвитком та розумовим вихованням, що є пріоритетним у формуванні культури розумової праці учнів.

Розумове виховання спрямоване на розв’язан­ня ряду завдань:

1.Опанування системи знань про наукові засади розвитку природи й суспільства.

2. Розвиток потенційних інтелектуальних сил особистості.

3. Формування культури розумового труда.

Завдання формування культури розумового труда учнів передбачає розвиток вміння раціональ­но використовувати режим розумової роботи, точно і аку­ратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і т. ін.

Вона передбачає також і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працю­вати, долати труднощі; розвиток пам’яті та використання різних її видів — логічної, моторної, зорової; вести спо­стереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах.

Концептуальні положення проблеми формування культури розумового труда учнів висвітлені у працях багатьох науковців. Зазначена проблема досліджується в таких напрямах: способи й техніка організації розумового труда (Ю. Бабанський, М. Данилов, М. Єрастов, Ю. Ібрагим, І. Ільясов, В.Кукушкін, І. Неволін, В.Пунський, І. Раченко, В.Сухомлинський, А.Чирва, Л. Фрідман та інші); техніка читання й робота з книгою (С. Бондаренко, Г. Граник, Л. Концева, Л. Ніколаєва, І. Федоренко та інші); прийоми, методи, за допомогою яких визначають індивідуальний стиль розумового труда (Д.Богоявленський, Н.Валєєва, П. Гальперін, В. Ляудіс, Н.Тализіна та інші);