• практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо;
• “компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості;
• Загально навчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі.
Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як:

• усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві;
• усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність;
• розуміння особливостей власного мислення;
• зіставлення іноземної мови з рідною;
• оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство);
• залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної);
• уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо);

Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня.
     Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.