Шевченко залишається у Ширяєва, очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра.

Через нестачу денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником, змушувало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Маючи дозвіл відвідувати рисувальні класи«Товариства за-охочування художників», де вивчає ази академічного мистецтва,

вдосконалює техніку олівцевого рисунка, працює в техніці туш-перо, створює композиції на історичну й міфологічну тематику:

«Смерть Лукреції», «Смерть Віргінії», «Смерть Сократа», «Олек-сандр Македонський виявляє довір’я лікарю Філіпу», «Смерть Бог-дана Хмельницького».

Тут відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком – художником І.Сошенком. Сошенко зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти художнику-початківцю на його тернистому шляху. Сошенко дав йому поради і консультації , а потім познайомив з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою),спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.

Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Це був вищий художній заклад Російської імперії, учні якого здо-бували досконале знання техніки рисунка, вміння правильно буду-вати композицію картини, ґрунтовні знання з анатомії, перспекти-ви та теорії прекрасного. Саме у цей час Петербурзька Академіяпереживає пік свого розквіту.

У майстерні Карла Брюллова відбувається його подальше мистецьке формування. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. В цей період Тарас знайомиться із творчістю відомих майстрів світового живопису: Рембрандтом, Рубенсом, Ван-Дейком, Веласкесом.У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у