- обмеження, обтяження і земельні сервітути;
- зони мінімальних відстаней;
- зони теплових мереж.
Для забезпечення, створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки, управління інформацією у відповідній інформаційній системі, підтримки зв’язку з іншими галузевими кадастрами та інформацій цими системами запроваджено єдину систему кадастрової нумерації земельних ділянок.
Щоб забезпечити унікальність кадастрового номера земельної ділянки застосовано підхід фрагментації України за такою схемою: “Об’єкт адміністративно-територіального поділу України” => “Кадастрова зона” => “Кадастровий квартал” => “Земельна ділянка”.
Відповідно до наведеної схеми позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки складається із чотирьох частин. Використовуючи нотацію Бенуса-Наура, структура кадастрового номера земельної ділянки представлена в такому вигляді :
| КОАТУУ | : | НКЗ | : | НКК | : | НЗД |.
Де | КОАТУУ | – код одиниці адміністративно-територіального устрою України;
| НКЗ | – номер кадастрової зони;
| НКК | – номер кадастрового кварталу у межах кадастрової зони;
| НЗД | – номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу;
| : | – роздільник між складовими кадастрового номера.
Код одиниці адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) складається із десяти чисел і використовують його тільки один раз для визначення зовнішніх меж населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради, після чого означену територію поділяють на кадастрові зони, кадастрові квартали, та земельні ділянки в межах кадастрового