Вирішення цих життєво важливих завдань вимагає цілеспрямованої роботи всіх гілок влади щодо створення правової, організаційної та економічної бази функціонування в Україні цивілізованого земельного ринку. [5]
Сама земельна реформа ще не досягла своєї кінцевої мети. Поки що не вдалося:
- стабілізувати агропромислове виробництво;
- істотно підвищити конкурентоспроможність вітчизняної агро-продукції;
- ефективність використання земельних ресурсів;
- знизити земле місткість сільського господарства в нашій державі;
- покращити екологічний стан сільськогосподарських угідь;
- зберегти ґрунт від виснаження та деградації.
Тому слід продовжувати земельну реформу та вдосконалювати земельні відносини, насамперед в аграрній сфері, вносячи певні зміни у форми і методи здійснення земельних перетворень на селі. Доцільно, на наш погляд, внести певні корективи в існуючу систему земельної оренди, державного контролю за раціональним та еколого-безпечним використанням усіх земель сільськогосподарського призначення, посилити увагу і збільшити інвестування земле-охоронних і земле-меліоративних заходів.
Щоб земельна реформа в Україні найближчим часом була спроможна дати реальні та відчутні позитивні результати, необхідно вирішити щонайменше чотири великих групи складних і нелегких проблем.
- Проблеми, пов'язані зі стабілізацією аграрного виробництва, істотним покращанням фінансового стану сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, посиленням інвестиційної діяльності в усіх сферах національного АПК. З цією метою вкрай необхідно розвивати підприємницьку ініціативу на селі, надавати агропромисловим товаровиробникам пільгові кредити, дотації на деякі види затрат, наприклад, на придбання міне