Розв’язок цих задач здійснюється на основі підвищеної ефективності виробництва, прискоренням науково - технічного прогресу, зросту продуктивності праці, всебічного покращення якості роботи, удосконалення праці і виробництва.
Удосконалення швейного виробництва передбачає внесення високопродуктивного обладнання, поточних ліній, розширення асортименту і покращення якості одягу, випуск виробів, які користуються підвищеним попитом, який відповідає за своїми показниками найкращим сучасним зразкам.
Також вирішення задач, залежить від якості проектування одягу, так як на цьому етапі виробництва визначаються технологія обробки, обладнання та засоби малої механізації, нормується економна витрата матеріалів, саме на цьому етапі закладаються основні техніко-економічні і якісні показники виробництва.
Швейна промисловість кожний рік виробляє велику кількість різноманітних швейних виробів, котрі підрозділяються на предмети одягу і швейні вироби, які не відносяться до одягу. При цьому основну частину швейних виробів складають предмети одягу, які виробляються з різних матеріалів: тканин, трикотажних полотен, хутра, шкіри, дублюючих і нетканих матеріалів. Розширюється асортимент і покращується якість сировинної бази швейної промисловості.
Технологія сучасної швейної промисловості все більше становиться механізованою, її ефективність в першу чергу залежить від використаного обладнання.
Використання хімічних термопластичних волокон передбачає більш ширике використання ультразвукової і високочастотної зварки, термопечаті для нанесення оздоблюючих малюнків.
Удосконалення процесів підготовчо – розкрійного виробництва направлене на використання довгометражних секційних настилів з використанням настил очних машин, розширенням вирубання деталей на спеціальних пресах, розкрій настилів з використанням світокопій, широке використання електронно – обчислювальної техніки для виготовлення замальовок розкладок і нормування розходу матеріалів, механізацію і автоматизацію погрузочно – розгрузочних робіт.