Вступ

Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров'я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки.

Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське формування, а також життєдіяльність практично кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.

Особисте страхування - це форма захисту від ризиків, які загрожують життю людини, його працездатності, здоров'ю. Життя чи смерть не можуть бути об'єктивно оцінені. Застрахований може лише спробувати запобігти тим матеріальним труднощам, котрі можуть з'явитися у випадку смерті чи інвалідності.

Страхування життя проводиться за індивідуальними тарифами, що залежать від індивідуальних особливостей конкретної людини: її статі, віку, стану здоров’я, професії і інших об’єктивних чинників. Основні програми страхування направлені на убезпечення найціннішого, що є в людини – її життя, та, поряд з цим, основне страхування виконує фінансові та соціально-економічні функції. Ці програми є запорукою гідного рівня життя у пенсійному віці та гарантією фінансового забезпечення майбутнього застрахованої особи шляхом поступового заощадження грошових коштів, їх довгострокового накопичення та інвестування.

Для того щоб реалізувати свої функції, страхування використовує розрахунки актуарної математики.

Актуарні розрахунки – це система математичних і статистичних закономірностей, яка регламентує взаємовідносини між страховиком та страхувальником.. З їх допомогою визначають частку участі кожного страхувальника у створенні страхового фонду, тобто визначають розміри тарифних ставок.

Тарифна ставка – ціна страхового ризику та інших витрат, адекватне грошове вираження зобов’язань страховика з укладеного договору страхування. Тарифна ставка визначає, скільки грошей кожний із страхувальників повинен внести в загальний страховий фонд з одиниці страхової суми. Тому тарифи повинні бути розраховані так, щоб сума зібраних внесків виявилася достатньою для виплат, передбачених умовами страхування.

Метою курсової роботи є дослідження неперервного n-річного строкового договору страхування життя. Для досягнення поставленої мети в роботі виведено формули для обчислення актуарної теперішньої вартості та дисперсії страхового договору, використовуючи аналітичні закони