Вступ

Проблему забезпечення національної безпеки не можна віднести до новітніх. Але й до нині вона залишається не розв’язаною. Особливої актуальності національна безпека набуває в умовах світової економічної кризи, яка не обійшла й Україну.

Незважаючи на ґрунтовну нормативну базу у сфері забезпечення національної безпеки, ефективність державного регулювання в частині захисту національних інтересів і гарантування безпеки особи, суспільства й держави від зовнішніх і внутрішніх загроз залишається проблемною. При цьому, відповідно до чинного законодавства, під національною безпекою розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам. Визначальним, на наш погляд, є те, що в Україні залишається науково не дослідженим вплив адміністративно-правового регулювання на забезпечення національної безпеки та її ефективність.

Аби створити належні умови для забезпечення й охорони соціальних прав,  держава формує систему органів влади, наділяє їх відповідними юрисдикційними (владними) повноваженнями.З утвердженням незалежності Україна опинилася на порозі світових перепетій, які заставили країну пристосуватися до умов реалії. Так зовнішнтьовідомчі відділи деяких європейських країн намагалися провести ряд заходів для дестабілізації ситуації в самій Україні. Хоча на початку 90-х років в Україні залишилася система КДБ, яка фактично перестала існувати, а практично вона лише переформувалася в інший державний орган на зразок КДБ, і називався цей орган - Служба безпеки України (СБУ), який був створений Указом Президента України від 1991 року, з метою  захисту    державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності,