1 Загальна частина

1.1 Правила скидання у водойму очищених побутових стоків

Скидання стічних вод у водойми є одним із видів водокористування і здійснюється відповідно до дозволу, який видають місцеві органи екологічної безпеки. Після скидання стічних вод допускається деяке погіршення якості води у водоймах, однак це не має впливати на життєдіяльність і можливості подальшого використання водойм як джерела водопостачання, риборозведення, відпочинку.

Відведення стічних вод у водойми регламентується нормами гранично-допустимого скидання (ГДС)  забруднюючих речовин. Ці норми мають відповідати нормативним значенням, які наведені  в «Загальних вимогах до якості поверхневих вод» і  переліку ГДК речовин, який наведено в «Санітарних правилах  і нормах охорони поверхневих вод від забруднення (СапПин 4630-88)». Дія нормативів якості води поширюється на таку акваторію: на проточних водоймах – на 1 км вище від найближчого за течією пункту  водокористування;  на непроточних водоймах – на 1 км з обох боків місця водокористування.

Під час розрахунку ГДС потрібно враховувати  тип водного об’єкта – приймальника стічних вод. При цьому вихідними даними є: розрахункове значення фонової концентрації, кратність розбавляння стічних вод, яка відповідає найгіршим гідрогеологічним умовам; тип випускання стічних вод  та його місце знаходження; фактична (проектна) концентрація забрудників у стічній воді; затверджена максимальна витрата стічних вод за годину.  Величину ГДС визначають за формулою:

, де - максимальна витрата стічних вод, ; - гранично допустиме значення, .

Основою для розрахунку є відповідні положення. Слід зазначити, що розраховують для найгірших умов водокористування.  Останні характеризуються такими параметрами:

- розрахункова витрата водостоку  відповідає максимальній  середньомісячній  витраті року 95% водної забезпеченості для незарегульованих водотоків або мінімальній гарантованій витраті через гатку- для зарегульованих;

- значення показника у фоновому створі (фонова концентрація) визначається за допомогою відповідних розрахунків як статично обгрунтована верхня межа можливих середніх значень;

- норми якості води в контрольному створі мають виконуватися у найзабрудненішій частині потоку;

- ГДС встановлюється для визначення потрібного ступеня очищення стічних вод, які скидають у водойми за умови збереження нормативів екологічної безпеки водокористування;

- якщо фонова концентрація будь-яких показників не задовольняє норм якості води, то має забезпечуватися  безпосередньо у стічній воді;

- розрахункова величина не має перевищувати фактично досягнуту (проектну)  величину концентрації;