ВСТУП

Головне призначення сучасних міських та приміських ландшафтів полягає у створенні умов, які дають можливість людині відпочити від напруженого міського життя та роботи. Рослинність, рельєф та водойми являються не тільки ландшафтними компонентами, але й природнім, гармонічним зеленим середовищем, емоційно підтримуючим людину. Тому, не тільки наявність лісопаркової зони, міського скверу, озелененої ділянки мікрорайону, але й вдале їх просторово-композиційне рішення в достатній мірі впливає на фізичний та психологічний стан населення.

Відомо, що останнім часом не рідко спостерігається прогресуюче зниження естетичних якостей урбанізованих та приміських територій. Часто можна спостерігати безсистемну забудову населених пунктів, міст, в яких ігнорування законів композиції, колористики, ритміки створюють антикомфортне середовище не тільки по її функціональним якостям, але й по негативному впливу на нервову систему людини.

На протязі багатьох тисячоліть людина постійно змінювала природні властивості ландшафтів. Вона надавала їх розвитку необхідного напрямку і тим самим створювала особливу категорію культурних ландшафтів. Якщо на початку це були тільки різноманітні сільськогосподарські угіддя, які оточували місце проживання людини, то в наш час людину оточують великі урбанізовані райони, промислово – транспортні вузли, великі агропромислові та лісогосподарські комплекси, але в їх структурі присутні лісопаркові масиви, парки, сквери та інше.

На початку третього тисячоліття людина зіткнулася як з  проблемою порушення екологічної рівноваги природного середовища, так і з серйозними медичними проблемами такі як: депресії, хронічне перевтомлення, нервові перенавантаження та стреси, з якими не можливо боротися тільки за допомогою лікарських препаратів. Чим активніше відбувається віддалення людини від природних ландшафтів, тим сильніше вона намагає