Вступ

Актуальність розгляду даної теми визначається наступними факторами. Багато фундаментальних проблем сучасного суспільства не можуть бути вирішені винятково ринковими механізмами і мають потребу в державній участі. До цих проблем відноситься насамперед розвиток соціальної сфери, що з пассивного елемента економічної системи перетворилася в одне з найважливіших джерел економічного росту. Зокрема, рівень освіти, кваліфікації робочої сили і стан наукових досліджень безпосередньо впливають на темпи і якість економічного росту, що підтверджено спеціальними дослідженнями. Надалі роль освіти і науки в економічному розвитку буде, цілком ймовірно, зростати за рахунок традиційних, матеріально-речовинних факторів виробництва. До числа інших нематеріальних факторів, що надають величезний вплив на стан робочої сили і продуктивність праці, на якість економічного росту, відносяться охорона

здоров'я, соціальне забезпечення і стан навколишнього середовища. Високий рівень матеріального і духовного добробуту громадян, домінування середнього класу в структурі суспільства і, отже, реалізація принципів соціального партнерства визначають довгострокові економічні перспективи країни і її соціально-політичну стабільність. Особливим фактором об'єктивного посилення ролі держави виступає надзвичайно зросла соціально-організаційна складність сучасної економіки, що порушує звичайні функціональні зв'язки усередині ринкової системи.

Сучасна економіка надзвичайно складна, вона покликана формувати умови для найрізноманітніших видів життєдіяльності людей. У залежності від того, як організована економіка, на яких принципах ця організація будується, можна визначити, які задачі вона в стані вирішити, які інтереси суспільства, різних соціальних груп вона може задовольнити.

У забезпеченні нормального функціонування будь-якої сучасної економічної системи важлива роль належить державі. Держава протягом всієї історії свого існування поряд із задачами підтримки порядку, законності, організації