На етапі планування аудиту загальна мета конкретизується такими завданнями: збір загальних відомостей та загальної інформації про правові зобов’язання клієнта, ознайомлення з системою обліку і внутрішнього контролю, визначення матеріальності та попередня оцінка аудиторського ризику, критеріїв оцінки фінансової звітності, збір аудиторських доказів і їх аналіз, складання аудиторського висновку тощо.

На другому етапі процесу планування аудиту доцільно здійснити оцінку існуючого середовища суб’єкта перевірки. На середовище підприємства, що підлягає аудиту, впливають внутрішні (система управління, кадрова політика, система обліку, виробничо-господарський процес, фінансово-кредитна політика тощо) і зовнішні (економічна, соціальна, політична, юридична сфери) чинники.

На основі визначеної мети і завдань аудиту, оцінки існуючого середовища суб’єкта контролю та вибору стратегії бізнесу клієнта розробляється загальний план і програма перевірки. План відображає перелік робіт на основних етапах аудиту, а програма – конкретні процедури перевірки об’єктів аудиторського контролю (статті фінансової звітності, рахунків бухгалтерського обліку тощо). Оскільки процес планування аудиту здійснюється впродовж усієї перевірки, то важливим етапом є коригування і внесення змін та доповнень до плану і програми аудиту[15,c.9].

Загальний план аудиторської перевірки складається із завдань, переліку робіт на основних етапах аудиторської перевірки, очікувані терміни виконання, витрат часу, виконавців. Програму аудиту доцільно розробляти на кожний об’єкт аудиторського контролю. Цей документ повинен мати такі реквізити: конкретні процедури перевірки, обсяг вибірки, терміни проведення, виконавців, посилання на робочі документи, примітки тощо.