Прийняття управлінських рішень щодо доцільності придбаних акцій базується на результатах порівняльного аналізу їх поточної ринкової ціни з теоретичною (внутрішньою) вартістю. Внутрішню вартість акцій  можна розрахувати   різними способами, але найпоширеніший залишається модель  оцінки майбутніх надходжень, яка трансформується залежно ввід прогнозованої динаміки виплати дивідендів на акції.

Акції з постійними (сталими) дивідендами. Якщо сума дивідендів, які виплачують власнику акцій, є сталою величиною, то базова модель є наступною:

V (t)= E \ d, (5)

де, E – грошовий потік у вигляді дивідендів (очікувані дивіденди); d – середньоринкова ціна акцій.

Акції з рівномірно зростаючими  дивідендами. Якщо  дивіденди, які виплачуються власникам акцій, постійно та рівномірно зростають, то на внутрішню вартість таких цінних  паперів впливатимуть базова величина  дивідендів (Е) та темп їх приросту (h). Базова модель у цьому разі матиме вигляд:

V (t) = E (1+h)\ (1+d), (6)

Після певних математичних перетворень одержують форму, відому як модель М. Гордона, яка є справедливою за умови, що середньоринкова норма прибутку вища за темпи приросту дивідендів, тобто за d > h:

                                          V (t) = E (1+h)\ (1+d).                                      (7)