Визначимо коефіцієнт забезпечення власними засобами на початок і кінець періоду:

Кз (поч.) = (2202 – 1960) / 2300 = 0,11

Кз (кін.) = (2645 – 2500) / 2750 = 0,05

Нормативне значення цього коефіцієнта 0,1, тобто на початок періоду він відповідав нормативному, але в кінці уже ні.

Отже, якби в кінці звітного періоду хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кп або Кз) перевищував би його нормативне значення або протягом звітного періоду спостерігалось їх зростання, перевага повинна була б надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

За підсумками року у нашого підприємства коефіцієнт покриття 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року Кп < 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому становищу боржника, коли він, відповідно до Закону, зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство, тобто, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання його грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Якщо на початку звітного періоду, що передував поданню заяви до арбітражного суду про порушення справи про банкрутство, були відсутні ознаки надкритичної неплатоспроможності, тобто, фактичний коефіцієнт покриття перевищував 1 при нульовій або позитивній рентабельності, це може свідчити про наявність ознак фіктивного банкрутства.

В нашого підприємства коефіцієнт покриття 1,0, але рентабельність  мінусова, отже  у підприємства відсутні фіктивні ознаки банкрутства.