Метою цього етапу аудиторської перевірки є одержання достатнього обсягу свідчень для визначення того, чи відображені об'єктивно кінцеві сальдо в бухгалтерському балансі та інші дані в супутній фінансовій звітності. Характер і обсяг цієї роботи значною мірою залежить від результатів двох попередніх етапів. Існує дві категорії процедур, які використовуються на третьому етапів аудиту: аналітичні процедури та перевірки окремих елементів балансу. До аналітичних процедур належать процедури, які дають змогу оцінити загальну правдивість господарських операцій і сальдо.

Аудит виробничих запасів починають з перевірки своєчасності і повноти проведення інвентаризації запасів та контролю виконання угод з постачальниками і покупцями. Аудитор звертає увагу на терміни проведення інвентаризації, правильність визначення її результатів, вивчає склад комісії та відображення в бухгалтерському обліку даних по інвентаризації.

Наступним етапом є перевірка правильності визначення збитків (шкоди) завданої матеріально відповідальною особою від нестачі ТМЦ (наявність пояснення МВО та погодження нею на відшкодування збитків). Далі перевіряється процес надходження виробничих запасів, тобто запаси можуть надходити від різних постачальників; придбані за відповідну плату; надходження запасів, як внесок в статутний капітал; запаси які отримані безплатно, виготовлені власними силами чи обміняні.

Аудитор перевіряє своєчасність і правильність документального оформлення, оприбуткування запасів первинними документами та відображення їх в обліку, також слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність пред’явлення претензій до постачальників або транспортних організацій.

Наступним етапом є з’ясування аудитором встановлені методи оцінки запасів, які регламентовані обліковою політикою підприємства. Потрібно перевірити, чи придбані або виготовлені виробничі запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю (згідно П(с)БО9«Запаси»). Далі аудитором ведеться контроль за порядком витрачання і списання виробничих запасів на виробництво продукції, для цього аудитор використовує методи натурального контролю, вивчає дані про оприбуткування готової продукції, тобто чи немає продукції яка не оприбуткована, одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей.