Географія, періодичність і масштаби відповідних явищ природи, загалом, достатньо стабільні, і процеси самоочистки, які відбуваються в атмосфері (розсіювання, окислення, осадження шкідливих сумішей, їх поглинання грунтом, океанами) забезпечує стійкість середовища існування.

Об’єми антропогенних забруднювачів невпинно зростають. Це пов’язано, в першу чергу, з ростом енергозабезпеченності людства. Через недоліки процесів згорання різних видів палива вони супроводжуються різким збільшенням викиду в атмосферу шкідливих речовин. При спалюванні паливних копалин в атмосферу попадає приблизно 5 млрд. т вуглекислого газу в рік. В результаті, наприклад, з 1860 по 1955 роки вміст вуглекислого газу в атмосфері зріс з 0,027 до 0,032%, тобто на18%. При існуючих тенденціях до 2000року кількість вуглекислого газу в атмосфері перевищить0,04%.

Особливістю антропогенних забруднювачів атмосфери є їх локалізація в порівняно невеликих географічних районах – містах, і інших промислових центрах. Швидкість накопичення шкідливих речовин в атмосфері в ряді випадків набагато перевищує можливості самоочищення атмосфери.

З іншого боку, об’єми викидів в атмосферу шкідливих речовин, обумовлені виробничою діяльністю людини, не дивлячись на їх локальний характер, в наш час досягли таких розмірів, що вони можуть порушити екологічну рівновагу і в масштабах всієї планети. Високий вміст сірчаної кислоти в дощах пов’язано з спалюванням високо сірчистого вугілля і мазуту на електростанціях.

Процеси горіння – не тільки основне джерело шкідливих речовин, що забруднюють атмосферу в глобальному масштабі; вони призводять також до деякого зменшення вмісту в ній кисню. В зв’язку з цим в літературі висловлювались думки, що перед людством може встати проблема так званого кисневого голодування. Слід вважати, що це припущення не обгрунтоване, оскільки відомо, що зменшення вмісту кисню в повітрі до 16% людиною переноситься легко, а спалювання палива може понизити цей вміст лише на десяті долі відсотка. Дещо складніше проблема – збільшення вмісту в атмосфері вуглекислого газу і парів води. Встановлено, що на даний час в атмосфері вміст вуглекислого газу порівняно невеликий і його питома вага сягає 0,036%. Проте , внаслідок вирубування лісів та збільшення обсягів згорання палива, його концентрація в повітрі зросла упродовж останніх 25 років на 8,9%, а за 100 років – на 20%. Тільки за останні кілька років у світі спалюється в середньому по 10млрд. т палива на рік і викидається 22 млрд. т вуглекислого газу. Загальний же обсяг CO