Велику небезпеку поширені фасціольозу відіграють культурні пасовища, які знаходяться в зоні рік, боліт, водосховищ. Високий рівень ґрунтових вод забезпечує сприятливі умови для масового розселення на пасовищах малого ставковика –основного поширювача фасціол серед тварин. При досліджені диких тварин встановлено, що вони являються резервуарами інвазії, і здатні інвазувати пасовища яйцями фасціол та інших гельмінтів.(Manus-T.1979). За даними Мершінського М. Н. (1967) в умовах Полісся України яйця печінкових пресисня розвивалися у квітні-травні за 43 дні, червні за 20, липня – за 18, серпні- 23, вересні за 37-40 днів.
Морози (від -4С до-4С)не вбивають адолескаріїв молюсків. Існують-кореляційний зв’язок між захворюваністю на фасціольоз в осінньо-зимовий період і опадами, що випали лише в червні -липні. Саме в ці місяці відбувається розвиток стадії гельмінта, на якій істоти впливають фактори зовнішнього середовища тобто: розвиток і вихід міроцидіїв з яєць, зараження проміжного живителя і партогенетичний розвиток паразита в молюску. Одночасно з цим відбувається і вихід нової генерації молюсків, яка активно “включається” в кругообіг інвазій. В зв’язку з цим травень-червень названі “критичним періодом” в розвитку хвороби. В цей час малий ставковик дихає не тільки атмосферним повітрям, але і використовує пухирці повітря, що знаходяться у воді і знаходяться у стадії переходу від життя у прісній воді до життя у вологих біотонах на суші наближаючись в деякій мірі до способу життя молюсків роду Succipea. Пройшовши цей період розвитку молюск виповзає на стебла відмерлих рослин та опале листя, особливо бокове, занурене у воду .В цей час в його органах травлення та серед екскрементів де знаходиться багато дрібних камінчиків і піщинок можна виявити місця фасціол чи інших трематод.
(Маркевич О.П. Чеботарьов Р.С., 1957)
Аналіз ветеринарної звітності Новочорторийського аграрного-технікуму за 2000-2004 роки показав, що значна частина захворюваності корів від гельмінтозів припадає на долю трематодних хвороб (50%).