кти обміну речовин.

Травна система складається з ротового отвору, що міститься на дні ротового присоска, глотки, стравоходу, кишечника. Останній має дві кишкові гілки, що сліпо закінчуються в задньому кінці тіла. Неперетравлені рештки видаляються з травного каналу через ротовий отвір. У процесі обміну речовин бере участь тегумент. Таким чином, антигельмінтики можуть проникати в тіло трематоди не лише через травний канал, а й через зовнішній покрив.

Статева система добре розвинута. Всі трематоди – гермафродити (двостатеві істоти).  Чоловічий статевий апарат складається з двох сім’яників. Від них відходять сім’япроводи, які утворюють загальну протоку.  Вона міститься в спеціальному м’язовому мішку – статевій бурсі. Остання закінчується зовнішнім статевим органом - цирусом. Він виконує функцію парувального органа.  Жіночий статевий апарат включає яєчник, яйцепровід, оотип, сім’яприймач, жовточники, тільце Меліса, лаурерів канал і матку, що закінчується жіночим статевим органом.  В оотипі відбувається запліднення та формування яєць. З яєчника в оотип через яйцепровід надходять яйцеві клітини, із сім’яприймача – спермії, з жовточників – жовткові клітини. Чоловічі і жіночі статеві органи відкриваються назовні на черевному боці тіла попереду черевного присоска. Яйця , що потрапляють у зовнішнє середовище, містять шари дроблення, або зародок (мірацидій), оточений жовтковими клітинами.  Вони здебільшого мають овальну форму , на одному з полюсів розміщена кришечка,  на протилежному – горбок.

Усі трематоди підкласу Digenea є біогельмінтами. Статевозрілі збудники паразитують в організмі хребетних тварин (дефінітивні господарі), личинки проміжних та додаткових господарів (водяні й сухопутні молюски, ракоподібні, членистоногі, риби, малощетинкові черви ).  Для циклу розвитку трематод характерні чотири стадії розвитку:  ембріогонія, партеногонія, цистогонія і маритогонія .

Ембріогонія – характеризується розвитком зародкової клітини від її запліднення до виходу з яйця вкритого війками мірацидія.