Оскільки проблема росту й розвитку телиць є важливою в галузі тваринництва, то необхідно звертати особливу увагу на біологічні закономірності вищезазначеного і враховувати найважливіші життєво необхідні вимоги організму до умов зовнішнього середовища, а саме: до умов вирощування телиць в господарствах та до досягнення ними парувального віку, умов зниження рівня годівлі, незбалансованість і неповноцінність раціонів; недотримання санітарно – гігієнічних норм утримання, неякісний відбір телиць для поповнення основного стада маточного поголів’я, захворювання тварин у ранньому віці, що безпосередньо впливають на повноцінність статевих циклів у майбутньому.
Господарства Сумської області розташовані в зоні лісостепу. Кліматичні умови місцевості характерні помірно теплим літом, навальною зимою з нестійкою погодою, коли морози (- 20…- 30º С) змінюються відлигами (+ 4 ... +5º С). Середньорічна температура дорівнює + 5,6 º С. Найбільш холодні місяці року – це січень та лютий (- 7,6 ... - 7,8 º С), найбільш теплими є червень та серпень (+ 19,6 ... + 19,8 º С). У цілому клімат помірно континентальний. Протягом року приблизно 110 днів із температурою + 15 º С та вище, період без морозів складає 150 – 160 діб.
Середньорічна кількість опадів у зоні розташування господарств сягає 510 мм (380 – 660 мм). Найбільша кількість опадів навесні та влітку (60,4 %). Середня відносна вологість знаходиться в межах 49,0 ... 67,0 %.
Телиці вирощувалися в типових приміщеннях молочно – товарних ферм. У період від листопада до травня в господарстві практикували цілодобове прив’язне утримання, що виключало моціон, аерацію легень та інсоляцію. Таке утримання тварин без сумніву супроводжувалося втратою контролю за санітарним станом ремонтного відділення і підвищувало ймовірність пасажування мікрофлори, відмічалася техногенна й біологічна загазованість приміщень і за даними О.О.Боднара., до кінця стійлового періоду в організмі тварин спостерігалися розлади окремих ланцюгів імунної системи [295].