1. Вступ

Сьогодні екологічна криза охопила майже увесь світ. У стосунках з природою людство дійшло до крайньої межі, за якою стоїть питання про можливість його подальшого існування.

В результаті анти-екологічної і підчас злочинної діяльності людини ще в 70-ті роки нашого століття на Землі зникав один тваринний вид в рік і один рослинний вид за добу! Але ж знищення навіть одного виду є для біосфери катастрофою!

Життя людини буквально залежить від кожної краплі води, кожної пісчинки, найменьшої частинки живого, одного проміня, який прийде до нас з далеких просторів Всесвіту. Але ж, до свого сорому, людина рахує, що залежить сама від себе. І володіючи такою самосвідомістю, таким самопочуттям і своєвіллям, людина вже давно виступає як джерело екологічного лиха: калічить та губить кожну живу клітину, змінює і забруднює кожну краплину води і кожний кубічний сантиметр повітря, не дає можливості сонячному променю робити благодійність, перетворює в мертву живу тканину Землі, спотворює її красу, на століття ганьбить її перед поколіннями людей, які вже пішли в минуле, перед сучасним поколінням і поколінням нащадків. Нічого не може бути гірше ніж ганьба Землі ! Цього не дарує Земля !

Екологія конкретна і серйозна. Не потрібно грати в екологію, втішуючи себе ілюзорністю діяльності, а справою допомогти одному дереву, одному ставку.