3. Соціально-екологічні проблеми

Забезпеченість населення послугами соціальної інфраструктури зумовлює безпосередній вплив на економічну ефективність суспільного виробництва, або покращення умов життя та відпочинку, підвищення кваліфікації працівників сприяють росту продуктивності праці. Разом з цим добре розвинута сітка послуг дозволяє робітникам краще використовувати вільний від роботи час, активно приймати участь у культурному та суспільному житті.

Важливу роль у підвищенні ефективності виробництва відіграє охорона здоров’я. Як інфраструктурний підрозділ вона створює умови для відновлення та підтримання творчих, фізичних сил трудівників села, для збереження та зміцнення здоров’я. Лікарі, так як і вчителі, не створюють матеріальний цінностей, але їх зусилля направлені на покращення здоров’я трудівників, що в свою чергу створює необхідні умови для продуктивної праці.

На ефективність виробництва мають вплив також галузі побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, транспорту та зв’язку. Належна робота підприємств по пошиттю та ремонту одягу, взуття, радіо- і телерадіоапаратури, перукарень, лазні, магазинів, столових економить час, піднімає настрій, сприяє більш активній трудовій діяльності. Особливу соціальну роль відіграють дороги, транспорт, зв’язок. Розвинута дорожня мережа сприяє закріпленню кадрів на місцевості, дозволяє раціонально та глибоко використовувати робочу силу.

Чим краще розвинута соціальна інфраструктура, чим доступніші її послуги, тим більший її вплив на рівень життя населення та на кінцеві результати виробництва.

Не менш важливими є екологічні аспекти досліджуваної проблеми.

Природа і природні ресурси – основа, на які живе і розвивається людське суспільство, першоджерело задоволення матеріальних і духовних потреб людей, бо природа і людина невіддільні одна від одної і перебувають у тісному взаємозв`язку.