кожного студента зокрема: темперамент, настрій, здатність та готовність працювати на уроці).

Доцільно укладені набори завдань містять завдання, які умовно можна поділити на: експериментально – дослідницькі (можуть бути представлені у формі лабораторних і практичних робіт чи фронтального експерименту); роботи лабораторного практикуму; домашні творчі завдання; конструкторські завдання (сюди можна віднести й раціоналізаторські та винахідницькі задачі); завдання на проектування різних дослідів. Застосування знань у ситуаціях нових для студента означає, що він уміє самостійно здобувати знання і використовувати їх у ситуаціях, яких не знає з лекції чи підручника.

Необхідність прищеплювання студентам поряд із навичками логічного мислення також навички евристичного мислення, провідною ниткою проходить через головні праці ще одного відомого методолога Д. Пойя, який писав: “Мислення можна назвати продуктивним, якщо воно приводить до розв’язку даної конкретної задачі, мислення можна назвати творчим, якщо воно створює засоби для розв’язування майбутніх задач. Чим більше число і чим ширше різноманіття задач, до яких застосовні створені засоби, тим вищий творчий рівень мислення” .

Таким чином, з урахуванням основних психофізіологічних (когнітивних) передумов, окреслено способи реалізації форм і методів навчання творчості студентів.