Мажоритарна, пропорційна та змішана системи виборів, їх переваги та недоліки
17

Мажоритарна система відносної більшості – найбільш розповсюджений вид мажоритарної системи. На сьогодні в "класичному" вигляді її застосовують 43 країни (здебільшого англомовні).

Мажоритарна система відносної більшості (або простої більшості, або "перший обирається на посаду) являє собою найпростішу різновидність мажоритарної системи. За умов її запровадження обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців. Ця система досить результативна. За умов однакової кількості набраних голосів двома або більше кандидатами, що буває дуже рідко, законодавством використовується процедура жеребкування. За цієї системи голосування відбувається в один тур. Як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі виборців у голосуванні.

При її застосуванні обраним вважається той кандидат який в окрузі набрав більше число голосів ніж інші кандидати.

Оскільки ця система не встановлює необхідного мінімуму голосів, нема необхідності встановлювати мінімум виборців, при якому вибори будуть вважатися дійсними. Тому вибори вважатимуться легітимними, якщо в них прийме участь будь-яка кількість зареєстрованих виборців (навіть тільки один).

Мажоритарна система відносної більшості має свої переваги:

-       вона завжди результативна(не потрібно проводити 2 тур виборів);

-       зрозуміла виборцям;

-       економна;

-       дозволяє великим партіям отримати більшість і сформувати стабільне правління.

Головні її недоліки в тому, що:

-       часто депутат обирається меншістю виборців;

-       втрачаються голоси, віддані за інших кандидатів;