У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід указувати номер і їх призначення.

Приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них не дозволяється зберігати сторонні предмети та устаткування.

Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у червоний колір.

Приміщення пожежних насосних станцій повинні мати телефонний зв'язок.

Електропостачання пожежних насосів повинно бути від двох незалежних джерел живлення. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця з переведенням на резервне електропостачання і з реєстрацією наслідків у журналі.

На вхідних дверях або біля входу в приміщення насосної станції слід установити напис-табло "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі.

Приміщення пожежної насосної станції слід замикати на замок, а місце зберігання ключів вказати написом на дверях.

Системи протипожежного водопостачання бувають природними і штучними. До природних джерел протипожежного водопостачання відносяться водоймища, ставки, річки, озера, морить, що мають упорядковані під'їзди для огорожі води пожежними насосами. До штучних джерел протипожежного водопостачання відносяться водопровід, а також мережа пожежних водоймищ і резервуарів.

Протипожежне водопостачання може бути здійснене від водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним і виробничим водопроводом, або від самостійного протипожежного водопроводу, якщо об'єднання його з водопроводом іншого призначення економічно недоцільно. Існують певні норми витрати води на зовнішню і внутрішню пожежогасінню, які враховуються при проектуванні, будівництві і реконструкції промислових підприємств.