-збагачувального комбінату в Кривбасі.

Суттю конверсії повинен стати розвиток найпрогресивніших технологій видобутку, збагачення та комплексної переробки корисних копалин, різке зниження витрат, загальна екологізація виробництва. З вторинною ресурсною базою пов’язуються технологічні можливості й економікодоцільність виробництва ванадію, нікелю, ртуті, стронцію, заліза. На основі гірничу промисловість відходів можна розширювати й диверсифікувати сировинну базу в промислове будівництво матеріалів.

У межах конверсії важливо виявити всі можливості економіко обґрунтованої переорієнтації зовнішніх виробничо-сировинних зв’язків на внутрішні.

Перегляд структури гірничої промисловості, скорочення видобутку мінеральних ресурсів мають поєднуватися з приоритетним фінансуванням і розвитком окремих ресурсно-технологічних ланок, що визначають якісні параметри і забезпечують одержання нових перспективних видів продукції. Неминучим є виникнення і поглиблення ряду кризових явищ у сировинних галузях, тому слід заздалегідь передбачити можливість переорієнтації потужностей на інші види корисних копалин або переходу на інші типи виробництва.

З динамічністю економіки пов’язане посилення комплексності, що здійснюється у різних формах і на різних рівнях. Про це свідчить формування міжгалузевих комплексів – паливно-енергетичного та агропромислового, а також розвиток економіки в цілому. Особливу увагу слід приділити постійному вдосконаленню базових галузей, які є фундаментом народного господарства і забезпечують функціонування й послідовний розвиток економіки України в цілому. Приоритетного розвитку мають набути галузі, найтісніше пов’язані з НТП, які є його своєрідним каталізатором, - електроенергетика, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування. Структурні зрушення пов’язані насамперед з розвитком галузей, які здебільшого забезпечують прискорення самого технологічного прогресу, - радіоелектроніки, виробництва обчислювальної техніки та ін. На передній план висувається електронізація ек