Основним документом, що регламентує діяльність кредитних спілок в Україні є Тимчасове положення про кредитні спілки (затверд. Указом Президента України від 20 вересня 1993).
Кредитна спілка – це громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її учасників через залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування.
Основна відмінність кредитної спілки від банківської установи полягає в тому що кредитна спілка – некомерційна установа. Вона працює тільки зі своїми пайщиками, управляється на кооперативних засадах і не здійснює ризикованих операцій. Кредитна спілка бере на себе організацію тих послуг, які не цікаві банкам.
Кредитна спілка створюється з ініціативної групи з кількох осіб. У ній повинні бути люди, які знають економіку, право, бухгалтерію, і які ще до Установчих загальних зборів встигнуть опанувати існуюче законодавство про кредитні спілки і, по можливості, познайомляться з практикою діяльності існуючих кредитівок. Ініціативна група здійснює всю необхідну підготовчу роботу по проведенню Установчих зборів спілки, така робота полягає в підготовці проектів установчих документів та залученні необхідної для заснування спілки кількості однодумців.
У Статуті кредитної спілки передбачаються положення, які стосуються діяльності кредитної спілки та не суперечать законодавству України. Рішення про обрання відповідних статутних органів. Кредитні спілки обирають стартовий склад Правління спілки в кількості 5 членів, кредитного комітету - 3 членів та наглядового комітету - 3 членів.
Статут спілки погоджується відповідним регіональним управлінням Національного банку та підписується угода про заснування спілки.
Погодження Статуту спілки регіональним управлінням Національного банку України здійснюється згідно наказу Голови Правління НБУ №41 від 17 березня 1994 року “Про Положення про погодження Статуту кредитних спілок з питань кредитування та розрахунків і надання позичок кредитними спілкамми”. Необхідність такого погодження визначено п.10 “Тимчасовго положення про кредитні спілки в Україні”. Згідно вищевказаного наказу при розгляді Статуту Національний банк ретельно перевіряє: