ьного розміщення", оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси.
На основі технологічних процесів, металомісткості і значення в народному господарстві галузі машинобудування класифікуються таким чином: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механізмів; виробництво приладів та інструментів; виробництво металевих виробів та заготовок; ремонт машин і устаткування.
Сучасні галузева структура і розміщення машинобудування України сформувались за останні десятиліття. Структура цивільних галузей машинобудування України наведена в табл.1.
Машинобудування України представлено практично усіма галузями (крім годинникової), але далеко не всіма підгалузями. В умовах територіального поділу праці колишнього СРСР Україна не виробляла деяких машин, зокрема: магістральних електровозів, електропотягів для приміських ліній і метрополітену, пасажирських вагонів, зернозбиральних і картоплезбиральних комбайнів і деяких інших машин.
Таблиця 1.1
Структура цивільних галузей машинобудування України у 2008 p., %
|
Галузі машинобудування |
Питома вага в товарній продукції, % |
Питома вага зайнятих, % |
|
Сільськогосподарське машинобудування і тракторобудування |
6,5 |
7,0 |
|
Приладобудування |
4,2 |
6,5 |
|
Електротехнічне машинобудування |
9,4 |
8,3 |
|
Автомобілебудування |
4,0 |
4,1 |
|
Хімічне і нафтохімічне |
6,5 |
4,9 |
|
Верстатобудування та інструментальне машинобудування |
2,5 |
3,4 |
|
Машинобудування для легкої та харчової промисловості, виробництво побутових машин |
3,7 |
3,5 |
|
Будівельно-дорожне та комунальне машинобудування |
1,7 |
1,8 |
|
Гірничо-шахтне і гірничо-рудне машинобудування |
5,0 |
3,1 |
Недостатньо вироблялось вантажних та легкових автомобілів, товарів народного споживання (див. табл. 2). Зараз, коли Україна є незалежною і суверенною державою і має великий власний ринок, а також метал, науково-дослідну базу і кваліфіковані кадри, вона повинна створити власне виробництво названих машин.