Залежно від функцій, які виконують працівники на підприємстві, вони поділяються на дві групи; персонал основної діяльності та персонал не основної діяльності.

Так, у транспортних організаціях до першої групи (промислово-виробничого персоналу) відносяться працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних структурних підрозділів і лабораторій, управлінь, складів, охорони – тобто всіх зайнятих наданням послуг або безпосередньому його обслуговуванням.

До другої групи персоналу відносять працівників структур, які належать підприємству, але не пов’язані безпосередньо з процесами промислового виробництва, тобто житлово-комунального господарства, навчальних і медичних закладів, дитячих садків та ясел, культурно-побутових установ тощо.

Ефективна оцінка персоналу має дуже велике значення, надаючи собою основу для багатьох процедур: прийом на роботу, внутрішні переміщення, висунення на підвищення, винагороду, моральне стимулювання, тощо.

Процедура оцінки класифікується по кількох ознаках:

1. По об'єкту, тобто тому, що оцінюється:

1)       діяльність (важкість, ефективність, якість, відношення виконавців);

2)       досягнення цілей, кількісного та якісного результату, індивідуальний вклад та вклад у загальні підсумки підрозділу чи організації в цілому;

3)       наявність у працівника тих чи інших якостей (знань, навичок, рис
характеру), ступінь їх виваженості.

2. По джерелах даних, на яких базується оцінка:

1)       документи (автобіографія, резюме, характеристика, перевірочний твір);

2)       результати кадрових співбесід;

3)       дані загального та спеціального тестування;

4)       підсумки про участь у дискусіях;