На досліджених підприємствах кондитерської галузі часто нормативні калькуляції замінюються плановими, що суперечить їх призначенню. Планові калькуляції  складаються  на  основі  середніх  планових  норм, які  визначалися протягом попередніх планових періодів. А нормативні калькуляції складаються і формуються  на  основі  науково  обґрунтованих  норм  і  нормативів, які  мали місце у плановому періоді.

Єдине, що може ототожнювати планові і нормативні калькуляції – це кількість і структура статей калькуляцій. Крім того, на деяких підприємствах галузі складаються тільки планові або звітні калькуляції, а окремі з них зовсім не здійснюють калькуляційні розрахунки.

Також на багатьох досліджених підприємствах не складаються фактичні калькуляції на окремі найменування кондитерських виробів. Це можна пояснити тим, що на кондитерських підприємствах немає чіткої аналітики накладних затрат, не проводиться їх розподіл між окремими найменуваннями кондитерської продукції, і, як підсумок – маємо їх спотворену фактичну собівартість.

На підприємствах кондитерської галузі (більшості з них) використовують простий (однопроцесний, однопередільний) метод калькулювання собівартості готової продукції.

Потреба в калькулюванні собівартості в умовах ринкових відносин набуває особливої актуальності. Зміни економічних відносин зумовили те, що менеджери змушені переходити поступово від настанови ретро­спективної до перспективної. При цьому облік має будуватися на запобіганні, а не на констатації того, що вже відбулося, має бути спрямованим у майбутнє, бо передбачати - означає випереджати.