Місто Суйта, супутник Осаки, було шоковане навалою претендентів. 2362 особи зареєструвалися кандидатами на п’ять вільних вакансій. Особливість цієї суперпропозиції міської влади полягала в тому, що претендентам на ці робочі місця не висувалося жодних передумов, хоча це й контракти на постійну роботу. [1,c.104].

Приклад Суйти підтверджує загалом нездорову ситуацію на японському ринку праці, в якій урядовці намагаються хоч якось допомогти. Хідекі Ічіносекі, представник аграрного міністерства Японії, говорить, що шукачів роботи намагаються зацікавити галузями, де потрібні робочі руки.

 У сільському господарстві готові працювати одиниці. За словами Хідекі Ічіносекі з японського мінсільгоспу, за менше, ніж два місяці, поки існують спеціальних груп при уряді до них звернулися близько десяти тисяч осіб. Чотири тисячі цікавилися працевлаштуванням у сільському господарстві. Щоправда, з цих чотири тисяч лише 183 особи реально прийняли запропоновану їм роботу і почали перенавчання на місцях.

 Поки залишається 1800 вакансій, і це саме постійна робота. Однак для фахівців, котрі трудилися в бюро або на станках, ця нове заняття є не зовсім легким.

  Старіючій Японії потрібні оглядальники. Наприклад це стосується професії доглядальника. Японці є дуже сильно старіючою нацією. Народжуваність є навіть трохи нижчою за німецьку, а заселення новачків на острови суворо регламентований. Уже нині є багато людей похилого віку, яких слід доглядати в спеціальних будинках. Та їм бракує персоналу.

 Відповідні установи по всій Японії активно шукають робітників - саме тепер, коли почалася криза. Зазвичай вони пропонують безстроковий договір на роботу та середній заробіток. Проте інтерес до цього обмежений. Це й не дивно, адже догляд за людьми потребує інших навичок, аніж праця на конвеєрі чи в офісі за комп’ютером.

Японія - один зі світових лідерів як за високими темпами старіння населення, так і за низькими показниками народжуваності. Нинішня чисельність жителів