Електротехнічна промисловість Італії відома, насамперед, виробництвом так званих білих товарів - холодильників, автоматичних машин для миття посуду, пральних машин (Варесе, Комо, Бергамо).
Розвиток паливно-енергетичної промисловості Італії залежить від імпорту сировини. Країна щорічно ввозить близько 100 млн. т нафти і лише 10 % загальної потреби видобувається в Італії (острів Сіцілія, район Мілана). Видобуток природного газу в Італії забезпечує понад одну четверту його потреби, становлячи 20 млрд. м3 (5-те місце у Європі). Решту потреби в природному газі Італія задовольняє за рахунок його імпорту з Алжиру, Лівії, Нідерландів, Російської Федерації.
У структурі обробної промисловості Італії друге місце за значенням посідає текстильна і швейна промисловість, поступаючись тільки машинобудуванню (разом з автомобілебудуванням і суднобудуванням). Бавовняні тканини випускаються в Галлараті, Бусто-Арсіціо, Леньяно, Бергамі і Брешиї; вовняні - в Б'єлла, Віченца і Прато; шовкові - у Брешиї, Тревізо і Комо. Лляна тканина виробляється у південній частині Ломбардії і Кампанії. Одяг шиють у Флоренції, Туріні і Римі. Широко розвинуте виробництво взуття.
Легка промисловість має розвинену текстильну, взуттєву та швейну галузі, продукція яких популярна не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Підприємства текстильної промисловості зосереджені у північній і центральній Італії, де знаходиться чималоневеликих “текстильних містечок".
Взуттєва і швейна галузі розвиваються переважно на північному заході. За виробництвом взуття та швейних виробів Італія займає друге місце у світі.
Харчова промисловість за ВВП займає серед галузей обробної промисловості третє місце після машинобудування і хімічної промисловості. Високорозвинені в країні консервна, борошномельно-круп'яна, цукрова, тютюнова промисловість.
Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію і виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості. Ця галузь значно збільшила обсяги виробництва після відкриття в Італії наприкінці 1940-х років родовищ природного газу і нафти. На початку 1970-х років Італія була одним з найбільших виробників синтетичних волокон і сірчаної кислоти. В числі інших важливих видів хімічної продукції - штучний аміак, барвники, фармацевтичні препарати, фотоматеріали, пластмаси, синтетичний каучук, добрива і нафтохімічні продукти. Вони виробляються в Генуї, Венеції, Мілані, Равенні, Бріндизі, Феррандіні і Джелі.