В загальному плані інноваційну політику можна визначити як економічний процес створення кращих за своїми якостями товарів та технологій шляхом практичного використання нововведення чи новацій.

Інноваційна політика фірми повинна поєднувати в собі два напрямки:

1.оновлення та вдосконалення виробленої продукції (створення нової продукції з більш вдосконаленими властивостями);

2. підвищення техніко-технологічного рівня власного виробництва.

У першому напрямку відбувається створення інновацій, а в другому - можливість використання цих інновацій.

Інноваційна політика фірми включає:

1. вибір видів інноваційної діяльності,

2. вибір джерел фінансування цих напрямків,

3. аналіз потенційних можливостей фірми і проведення маркетингових досліджень,

4. забезпечення безперервності створення та реалізації інновацій,

5. прогнозування економічного ефекту, пов'язаного із збутом та використанням інновацій.

Дослідження інноваційної діяльності вітчизняних фірм показали, що навіть ті фірми, інноваційна активність яких вища, не можуть значно покращити свої фінансові результати через відсутність цілеспрямованого пошуку використання усіх можливостей, закладених в існуючій технології, зовнішньому оточенні, вигідному розташуванні, кваліфікації персоналу тощо. Це вимагає розроблення концептуальних засад та методології такого пошуку, яка лежить у площині стратегічного планування інноваційної діяльності і передбачає формування інноваційної стратегії.