Структура основних виробничих фондів має галузевий характер. Технологічна структура основних фондів тим прогресивніша та ефективніша, чим більша у їх складі питома вага активної частини.

Для підприємства не є байдуже, яким є співвідношення між різноманітними видами основних виробничих фондів, куди більше вкладається коштів: у будівництво, які є однією з умов процесу виробництва, чи у виробниче устаткування, яке визначає потужність підприємства. Чим вища на підприємстві частина активної складової, тим вищий рівень їх технічного оснащення, тим більше підприємство має можливостей щодо збільшення випуску продукції при однаковому обсязі основних виробничих фондів. Але найефективніше устаткування не поставиш просто неба, воно швидко вийде з ладу. Тому недостатня кількість елементів пасивної частини основних фондів негативно впливає на ефективність використання засобів виробництва і передусім на їх технічний стан та обслуговування. Тому для досягнення найефективнішого використання основних виробничих фондів підприємство досягло оптимального співвідношення між активною та пасивною частинами (відповідно 46% і 54%) (таблиця 2.11).

Із таблиці 2.10 видно, яка структура основних виробничих фондів підприємства за останні три роки (значних змін за ці роки не зазнала). Транспортні засоби становлять 11,8% – 12,1%, будівлі, споруди та передавальні пристрої – 46,4% – 46,8%, силові, робочі машини та устаткування – 33,6% - 34,5%.

Основні засоби в процесі тривалого функціонування фізично та морально спрацьовуються. Просте і розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається у безперервному процесі ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці, технічного переоснащення, реконструкції та розширення виробництва. Необхідною умовою нормального протікання процесів відтворення є постійний облік ступеня зносу основних фондів.