6. Оптимізація співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів [27,c.234].

Основою даної оптимізації є такі критерії:

а) забезпечення мінімальної сукупної вартості залучення власних фінансових ресурсів. Якщо вартість залучення власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел перевищує плановану вартість залучення позикових засобів, то від такого формування власних ресурсів варто відмовитися;

б) забезпечення зберігання управління підприємством початковими його фундаторами. Ріст додаткового пайового або акціонерного капіталу за рахунок сторонніх інвесторів може призвести до втрати такого управління.

Ефективність розробленої політики формування власних фінансових ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування розвитку підприємства в наступному періоді. Його рівень повинен відповідати поставленій меті.

Коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства розраховується за такою формулою:

(1.4)

де, Ксф - коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства в майбутньому;

ВФР - планований обсяг формування власних фінансових ресурсів;

∆А - планований приріст активів підприємства.

Успішна реалізація розробленої політики формування власних фінансових ресурсів пов'язана з рішенням таких основних завдань: 1. проведенням об'єктивної оцінки вартості окремих елементів власного капіталу;  2. забезпеченням максимізації формування прибутку підприємства з урахуванням припустимого рівня фінансового ризику;  3. формуванням ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної політики) підприємства; 4. формуванням і ефективним здійсненням політики додаткової емісії акцій або залученням додаткового пайового капіталу [31,c.146].