і щорічні платежі по закладній становлять 10000 дол. У разі підвищення цін у 2 рази, тобто наявності інфляції, платежі по закладній ніяк не зміняться і будуть становити ті ж самі 10000 дол. за рік, хоча кількість благ, що можна придбати на цю суму зменшиться вдвічі. Боржник при цьому тільки виграє, оскільки реальний процент за використання капіталу зменшився наполовину [14,c.89].

В цілому непередбачена інфляція перерозподіляє багатство від кредиторів до боржників, а непередбачене зниження темпів інфляції дає протилежний ефект.

Інфляція є головним чинником, що впливає на відсоткові ставки, оскільки під її дією змінюється купівельна спроможність грошових одиниць і зменшується реальна прибутковість інвестицій.

Окрім перерозподілу доходів інфляція впливає на економіку через загальний обсяг виробництва. Такий вплив справляється на рівень обсягу виробництва в цілому. Тут слід зауважити, що безпосереднього зв'язку між цінами і обсягом виробництва немає. Збільшення сукупного попиту збільшує і ціни, і обсяг виробництва. Проте потрясіння в пропозиції, переміщуючи вгору криву сукупної пропозиції, підвищать ціни і зменшать обсяг виробництва.

Інфляція також породжує багато інших спотворень в економіці. Часто уряди не змінюють реальної вартості своїх програм, що фактично скорочується, коли ціни зростають. Це відбувається частково тому, що більшість трансфертних програм не індексовані в залежності від зростання рівня цін. Деякі:

- Якщо інфляція триває досить довго, то у ринкових процентних ставках поступово передбачається поправка на інфляцію. Скажімо, початково в економіці була 3% - на ставка та стабільні ціни, і передбачається зростання цін на 9% за рік. Тоді за закладні платитимуть 12%, а не 3%. Номінальна ставка 12% відбиває реальну процентну ставку 3% плюс інфляційну надбавку 9%. Перерозподілу доходу та багатства немає, коли процентні ставки відрегульовані [17,c.107].