2004 р. був обраний для ілюстрації саме як період піку безконтрольної експансії іноземних ТНК на український ринок. Згодом, з прийняттям ряду нормативних актів з питань регулювання діяльності цих компаній) а території України; ситуація почала поступово покращуватися. Так, частка майнових інвестицій у загальному їх обсягу у 2006 та 2007 p. скоротилася до 8,8% та 30,3% відповідно (не останню роль у цьому відіграли вдосконалені методи оцінки реальної вартості інвестованого майна та підвищення пильності української сторони у цьому питанні).

З аналогічних причин скоротилася і частки нематеріальних активів (з 1,7% у 2004 р. до 0,3% у 2006 р. та 0,28% у 2007 р.).; наслідок цих змін спостерігається відчутне зростання частки грошових інвестицій 39,3% у 2004 р. до 47,5% у 2005 р. та 57,8% у 2006 р., що мало позитивний плив на економіку, оскільки зростання пропозиції іноземної валюти сприяло зміцненню позицій гривні.

Негативне ставлення до інвестицій у формі нематеріальних активів зумовлене правом на торговельні знаки, є в Україні поняттям чисто теоретичним, оскільки за умови відсутності дієвого механізму їх захисту не можна говорити про жодну реальну цінність цієї групи активів, а отже, - і про повноцінну торгівлю ними. Тому нематеріальні інвестиції та плата за нематеріальні активи в українському варіанті найчастіше виступають в ролі інструменту для фінансових зловживань.[11,c.311].

Паралельно зі зростанням частки грошових інвестицій спостерігалося і стрибкоподібне підвищення активності при інвестуванні у формі цінних паперів, котре сягнуло свого піку в 2006 році (14,9%), що дає можливість зловживань із заниженням чи завищенням їх вартості. Найпростішим методом було б використання коливань курсу цінних паперів за загальновідомими схемами біржових операцій "бика" та "ведмедя".

Однак, враховуючи значну зміну курсу цінних паперів до і після сплати по них дивідендів, досить прибутковим може бути використання своєрідної модифікації класичного методу випередження і відставання платежів усередині ТНК (т. зв. leads&lags). Західна компанія може, наприклад, інвестувати цінні папери з погашеними дивідендними платежами одразу ж після їх погашення, за "справедливою", тобто ринковою їх ціною, ігноруючи той факт, що реальна ціна цих цінних паперів уже є суттєво нижчою.