[10,c.83].

При цьому якщо потужні швейцарські інвестиції ще можна якоюсь мірою пояснити високим розвитком швейцарської економіки і (прикладом чого може слугувати діяльність в Україні швейцарської ТНК Nestle), то економіки трьох інших названих держав є явно заслабкими для здійснення настільки потужних інвестицій власними силами.

Досить сказати, що інвестиції 2006 та 2007 p. за обсягом майже не поступалися інвестиціям із багатої на інвестиційні ресурси британської економіки (147,2 до 229,5 млн. дол. США у 2006 p., 176,8 до 299,4 млн. дол. США у 2007 р. та 381 до 686,1 млн. дол. США 2004 р.).

Водночас інвестиції з Кіпру (визнаного лідера з відмивання коштів з НД у 2007 р. за своїми обсягами (372,6 млн. дол. США) перевищили інвестиції в Україну британських, німецьких та голландських компаній (299,4; 237,9 та 61,8 млн. дол. США відповідно), поступаючись лише американським компаніям 535,8 млн. дол. США). При цьому інвестиції з Кіпру за своїм обсягом становили лише половини (58,6%) американських інвестицій. Ця тенденція ще більш посилилась, зокрема, у 2004 p., коли Кіпр майже вдвічі випередив Німеччину та Нідерланди (779,2 до 441,4 та 463,9 млн. дол. США відповідно), а його інвестиції сягнули 72% від американських (рекордним щодо цього став 2010 р. - 75,47%).

Загалом же інвестиції лише з чотирьох найпотужніших офшорних зон протягом аналізованого періоду становили від 16 до 23% усіх прямих іноземних інвестицій в українську економіку, тобто частка всіх офшорних зон в обсягу ПП ще більшою.

Візуальне падіння частки офшорних інвестицій у 2009-2010 p. пояснюється винятково неповнотою статистичних даних, оскільки "відставання" частки попередніх років на 2-4% легко нівелюється поправкою на не включені ці роки до переліку Ліхтенштейну та Швейцарії (частки у попередньому періоді 7 та 4,4% відповідно)